пришелець

Значення в інших словниках

1. пришелець — прише́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. пришелець — ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця. Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати!... Словник української мови у 20 томах
3. пришелець — ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Словник синонімів української мови
4. пришелець — ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця. Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати! (Думи.., 1941, 134); Мічурін грізно дивився на пришельця, ледве приховуючи радість (Довж., І, 1958, 458). Словник української мови в 11 томах