1. Словник синонімів української мови

пришелець

ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Загребельний); Дорожній комендант.. зміряв прибулих з ніг до голови (П. Автомонов); Звівши голови, з подивом дивляться пінгвіни на небачених пришельців (О. Довженко); Земля його батьків і дідів, таємнича і загрозлива для небажаних прихідців, лежала за летючими дощовими пасмугами (П. Загребельний); — Бояри стануть служебниками варязьких гриднів Свена та нових приходнів з півночі (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришелець — прише́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пришелець — див. прибулий моск. приходько Словник чужослів Павло Штепа
  3. пришелець — ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця. Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати!... Словник української мови у 20 томах
  4. пришелець — ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця. Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати! (Думи.., 1941, 134); Мічурін грізно дивився на пришельця, ледве приховуючи радість (Довж., І, 1958, 458). Словник української мови в 11 томах