пришелець
ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко.
Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця.
Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати! (з думи);
Звівши голови, з подивом дивляться пінгвіни на небачених пришельців (О. Довженко);
// розм., рідко, також перен. Гіпотетичний мешканець іншої планети, який прилетів на Землю; інопланетянин.
Інопланетники, пришельці з інших світів, не інакше, як вони десь блукають поблизу! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)