пробушувати

ПРОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до бушува́ти.

Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Крот., Сини.., 1948, 216).

Значення в інших словниках

1. пробушувати — пробушува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробушувати — -ую, -уєш. Док. до бушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробушувати — ПРОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до бушува́ти. Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Є. Кротевич).  Словник української мови у 20 томах