провинитися
ПРОВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Зробити прикрість, шкоду кому-небудь, стати винним перед кимсь; завинити.
Чим я перед тобою і перед матір’ю провинилася так? Пройду я, сяду, дихну — уже я і винувата (Мирний, IV, 1955, 82);
Наступного ж дня він і справді провинився: зламав біля шкільного ганку топольку (Донч., V, 1957, 497).
Словник української мови (СУМ-11)