проводжатий

ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду).

[Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Дмит., Вірші.., 1949, 333);

Прощаючись з гостями, і господар, і господиня виходять у передпокій; якщо година пізня, господар повинен подбати, щоб усі жінки мали проводжатих (Наука.., 12, 1971, 54);

// розм. Той, хто проводжає від’їжджаючого.

Значення в інших словниках

1. проводжатий — проводжа́тий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. проводжатий — -того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). || розм. Той, хто проводжає того, хто від'їздить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проводжатий — ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). [Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. проводжатий — ПРОВІДНИ́К (той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості), ПРОВОДИ́Р, ПРОВО́ДА́Р рідше, ПРОВОЖА́ТИЙ (ПРОВОДЖА́ТИЙ) розм. Гірський кінь і провідник давно були до послуг Коцюбинського і тільки ждали ясної години (Л.  Словник синонімів української мови