проводжатий
ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч.
Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду).
[Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л. Дмитерко);
Прощаючись з гостями, і господар, і господиня виходять у передпокій; якщо година пізня, господар повинен подбати, щоб усі жінки мали проводжатих (з наук.-попул. літ.);
// розм. Той, хто проводжає того, хто від'їжджає.
Словник української мови (СУМ-20)