проводжатий

ПРОВІДНИ́К (той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості), ПРОВОДИ́Р, ПРОВО́ДА́Р рідше, ПРОВОЖА́ТИЙ (ПРОВОДЖА́ТИЙ) розм. Гірський кінь і провідник давно були до послуг Коцюбинського і тільки ждали ясної години (Л. Смілянський); На містку ждуть проводирі по горах.. Я взяв одного проводиря. Він повіз мене понад Лісним Потоком (І. Нечуй-Левицький); Чи бував нам проводар такий, щоб не вів манівцем, без дороги? (Леся Українка); Призвав (князь) слуг, осідлали коня, взяв з собою одного провожатого, сіли верхи і полетіли в ліс (казка); (Спартак:) Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. проводжатий — проводжа́тий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. проводжатий — -того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). || розм. Той, хто проводжає того, хто від'їздить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проводжатий — ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). [Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. проводжатий — ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). [Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Дмит., Вірші..  Словник української мови в 11 томах