провокування

ПРОВОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. провокува́ти.

Американські імперіалісти в період між двома світовими війнами були зайняті тільки справами війни, — готуванням та провокуванням нового світового конфлікту (Смолич, VI, 1959, 419).

Значення в інших словниках

1. провокування — провокува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. провокування — -я, с. Дія за знач. провокувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провокування — ПРОВОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. провокува́ти. Провокування конфлікту.  Словник української мови у 20 томах