проволок
ПРОВОЛО́К, у, ч.: З проволо́ком — повагом, повільно. — Я?
— сказав він вкінці з проволоком.. Хіба я тому винен, чи що? (Фр., V, 1951, 269).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОВОЛО́К, у, ч.: З проволо́ком — повагом, повільно. — Я?
— сказав він вкінці з проволоком.. Хіба я тому винен, чи що? (Фр., V, 1951, 269).
Словник української мови (СУМ-11)