провітамін

ПРОВІТАМІ́Н, у, ч., біол. Речовина, з якої в організмі людини й тварини утворюються вітаміни.

Під впливом ультрафіолетових променів провітамін Д переходить у вітамін Д, який скупчується у підшкірному жировому шарі (Шк. гігієна, 1954, 111);

Завдяки жирам в організмі засвоюється каротин (провітамін А), який є в моркві, помідорах та інших овочах (Наука.., 4, 1961, 51).

Значення в інших словниках

1. провітамін — провітамі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. провітамін — -у, ч., біол. Органічні сполуки, з яких в організмі людини й тварини утворюються вітаміни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провітамін — ПРОВІТАМІ́Н, у, ч., біол. Речовина, з якої в організмі людини й тварини утворюються вітаміни. Під впливом ультрафіолетових променів провітамін Д переходить у вітамін Д, який скупчується у підшкірному жировому шарі (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах