провіщо
ПРОВІ́ЩО, присл.: Наві́що і прові́що — невідомо для чого.
— Потурати йому, — заклекотіли які заможні, — щоб то своє віддати навіщо і провіщо, а далі й ходи за своїм добром (Кв.-Осн., II, 1956, 127).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОВІ́ЩО, присл.: Наві́що і прові́що — невідомо для чого.
— Потурати йому, — заклекотіли які заможні, — щоб то своє віддати навіщо і провіщо, а далі й ходи за своїм добром (Кв.-Осн., II, 1956, 127).
Словник української мови (СУМ-11)