провіщування

ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́щувати.

У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням, нутрощів тварин (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1959, 158).

Значення в інших словниках

1. провіщування — прові́щування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. провіщування — -я, с. Дія за знач. провіщувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провіщування — ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́щува́ти. У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням нутрощів тварин (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах