прогвинчувати

ПРОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент.

Прогвинчувати дошку;

// Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір.

Прогвинчувати дірку в дошці.

Значення в інших словниках

1. прогвинчувати — прогви́нчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогвинчувати — -ую, -уєш, недок., прогвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент. Прогвинчувати дошку. || Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір. Прогвинчувати дірку в дошці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогвинчувати — ПРОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., що. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент. Прогвинчувати дошку; // Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір. Прогвинчувати дірку в дошці.  Словник української мови у 20 томах