продовження

ПРОДО́ВЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. продо́вжити і продо́вжувати, продо́вжитися і продо́вжуватися.

Продовження розмови Сергій не чув (Гур., Друзі.., 1959, 29);

Другого дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю.. В кожному запитанні він вбачав продовження життя (Довж., І, 1958, 380).

2. Частина чого-небудь, що продовжує його.

Листів Вартового я читала всього два.. Оце, їхавши сюди,.. питала.. продовження їх та й не допиталась (Л. Укр., V, 1956, 94);

Двоє вікон від вулиці, двоє дивляться на порожнє, поросле рідким споришем і пирієм подвір’я. Далі — двері; за ними — ще одні — у хлів, який є продовженням хати (Коз., Сальвія, 1959, 6).

Значення в інших словниках

1. продовження — продо́вження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. продовження — [продоўжеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. продовження — -я, с. 1》 Дія за знач. продовжити і продовжувати, продовжитися і продовжуватися. 2》 Частина чого-небудь, що продовжує його.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. продовження — ПРОДО́ВЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. продо́вжити і продо́вжувати, продо́вжитися і продо́вжуватися. Продовження розмови Сергій не чув (О. Гуреїв); Другого дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю ..  Словник української мови у 20 томах
5. продовження — Продо́вження, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)