прозолоть
ПРО́ЗОЛОТЬ, і, ж. Золотистий відтінок або золотисті плями у забарвленні чого-небудь.
На темнім.. листі.. видніє осіння прозолоть (Л. Укр., III, 1952, 224);
Ще недавно ледь помітна Прозолоть [у лісі] була. А тепер яке навколо Вогнище пала!.. (Ющ., Люди.., 1959, 178);
Твої коси від смутку, від суму Вкрила прозолоть (Тич., І, 1957, 29).
Словник української мови (СУМ-11)