прозоріти

ПРОЗОРІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що прозорі́шати.

Сонце і геть-то піднялося; туман розходився по лісу, осідав на траву золотою росою. Повітря прозоріло (Мирний, III, 1954, 314);

// рідко. Бути прозорим.

В редакційних кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог. І шибки ще ніколи так не прозоріли (Жур., Нам тоді.., 1968, 47).

Значення в інших словниках

1. прозоріти — прозорі́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прозоріти — див. ясніти  Словник синонімів Вусика
3. прозоріти — -іє, недок., рідко. Те саме, що прозорішати. || рідко. Бути прозорим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прозоріти — ПРОЗОРІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що прозо́рі́шати. Сонце і геть-то піднялося; туман розходився по лісу, осідав на траву золотою росою. Повітря прозоріло (Панас Мирний); // рідко. Бути прозорим.  Словник української мови у 20 томах