прозорішати
ПРОЗОРІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися прозорішим.
Темрява навколо прозорішає і відступає (Коз., Сальвія, 1959, 90);
Прозорішає з кожним днем височінь неба, і ночі стають холоднішими (Грим., Кавалер.., 1955, 146);
Дим, що вився з димаря, все прозорішав і нарешті щез зовсім (Автом., Так народж. зорі, 1960, 215);
В уяві прозорішають перспективи третьої частини «Fata morgana» (Сміл., Сад, 1952, 302).
Словник української мови (СУМ-11)