прозорішати
ПРОЗО́РІ́ШАТИ, ає, недок.
Ставати, робитися прозорішим.
Темрява навколо прозорішає і відступає (В. Козаченко);
Прозорішає з кожним днем височінь неба, і ночі стають холоднішими (Я. Гримайло);
Дим, що вився з димаря, все прозорішав і нарешті щез зовсім (П. Автомонов);
В уяві прозорішають перспективи третьої частини “Fata morgana” (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)