прокол

ПРОКО́Л, у, ч.

1. Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1.

При отитах призначається тепло на вуха, робиться, коли необхідно, прокол барабанної перетинки і вводиться пеніцилін (Хвор. дит. віку, 1955, 53);

Про ступінь просмаження узнають з пружності м’яса і кольору соку, що витікає при проколі (Технол. пригот. їжі, 1957, 159).

2. Отвір або рана, зроблений (зроблена) чимсь гострим, колючим.

Шабельний прокол у спину І кілька рубаних ран на голові, на шиї свідчили про звірячу розправу убивців (Ле, Наливайко, 1957, 412).

Значення в інших словниках

1. прокол — проко́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прокол — див. рана  Словник синонімів Вусика
3. прокол — -у, ч. 1》 Дія за знач. проколоти, проколювати 1). 2》 Отвір або рана, зроблений (зроблена) чимсь гострим, колючим. 3》 розм. Компостерна позначка в талоні технічного паспорта водія авто- чи мототранспорту...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прокол — ПРОКО́Л, у, ч. 1. Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1. При отитах призначається тепло на вуха, робиться, коли необхідно, прокол барабанної перетинки і вводиться пеніцилін (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. прокол — У, ч. Помилка. Це твій серйозний прокол.  Словник сучасного українського сленгу
6. прокол — (-у) ч.; жрм; несхвальн. Невдача, помилка. Це для порядної людини бути впійманою на обмані привселюдно — ганьба. Для них — усього лише прикрий "прокол", нечиста робота (УС, 2001, Ч. 13). БСРЖ, 483; ПСУМС, 58; СЖЗ, 85; ТСРОЖ, 483; ЯБМ, 2, 246.  Словник жарґонної лексики української мови
7. прокол — ПРОКО́Л, ПРОКО́ЛЕННЯ, ПРОКО́ЛЮВАННЯ, ПУ́НКЦІЯ (з діагностичною або лікувальною метою). Я слухаю розповідь Тамари Василівни про те, як народжуються вишиті полотна. Виявляється, у середній за розміром картині треба зробити понад мільйон(!...  Словник синонімів української мови