прокурюватися

ПРОКУ́РЮВАТИСЯ, рююся, рюєшся, недок., ПРОКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док.

1. розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи.

2. розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися.

По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки, вишневі од смерекового диму, яким прокурились (Коцюб., II, 1955, 317).

3. тільки док., розм. Витратитися на куриво; не мати курива і коштів на куриво.

Козак давно прокурився, і тепер від одного погляду на тютюн у нього залоскотало в ніздрях (Мушк., Серце.., 1962, 313).

4. тільки недок. Пас. до проку́рювати 1, 3.

Значення в інших словниках

1. прокурюватися — проку́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокурюватися — -рююся, -рюєшся, недок., прокуритися, -курюся, -куришся, док. 1》 розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи. 2》 розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися. 3》 тільки док., розм. Витратитися на куриво; не мати курива і коштів на куриво. 4》 тільки недок. Пас. до прокурювати 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокурюватися — ПРОКУ́РЮВАТИСЯ, рююся, рюєшся, недок., ПРОКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док. 1. розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи. 2. розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися.  Словник української мови у 20 томах