пролопотіти

ПРОЛОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, розм. Док. до лопоті́ти.

Ганна, як була, в одній сорочці пролопотіла босими ногами по холодній підлозі до вікна (Коз., Сальвія, 1959, 107);

Двоє хлопців із левади з зеленню пролопотіли до сарая, де кролі живуть (Головко, І, 1957, 188);

У відчинене вікно залетів яскраво-барвистий метелик. Тихо пролопотів ніжними крильцями по хаті, вдарився об скло напільного вікна (Цюпа, Краяни, 1971, 201);

Пролопотіли, проспівали пташині крила.., солодко завели свою музику жаби, притягаючи до землі дощові хмари (Стельмах, II, 1962, 352).

Значення в інших словниках

1. пролопотіти — пролопоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пролопотіти — -очу, -отиш, розм. Док. до лопотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пролопотіти — ПРОЛОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, розм. Док. до лопоті́ти. Ганна, як була, в одній сорочці пролопотіла босими ногами по холодній підлозі до вікна (В. Козаченко); Двоє хлопців із левади з зеленню пролопотіли до сарая, де кролі живуть (А.  Словник української мови у 20 томах
4. пролопотіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови