промерзати

ПРОМЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОМЕ́РЗНУТИ і ПРОМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. проме́рз, ла, ло; док.

1. тільки 3 ос. Повністю або частково ставати мерзлим (у 1 знач.).

В добрі зими до самого споду Промерзала маленька ріка (Мас., Степ, 1938, 23);

Вода встигла промерзнути до дна (Донч., II, 1957, 68);

Вся стіна нижче підвіконня бралася іскристим нальотом: вона наскрізь промерзла (Баш, На.. дорозі, 1967, 127).

2. Пройматися, бути пронизаним холодом; сильно мерзнути (у 2 знач.).

Місяць хилився на захід, каміння нахолонуло за ніч, і бійці промерзали в гімнастьорках (Гончар, III, 1959, 125);

Большаков промок, промерз, від хвилювання і втоми його стало морозити (Бойч., Молодість, 1949, 35);

// Гинути від сильного морозу.

Мороз стояв лютий. Жаба швидко промерзла і стала мов грудочка (Коп., Як вони…, 1948, 71);

В полі промерзла билина. Осіннє стебло під ходою бринить (Перв., І, 1958, 350).

◊ До [са́мих] кісто́к промерза́ти див. кі́стка.

Значення в інших словниках

1. промерзати — промерза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промерзати — див. мерзнути  Словник синонімів Вусика
3. промерзати — -аю, -аєш, недок., промерзнути і промерзти, -зну, -знеш; мин. ч. промерз, -ла, -ло; док. 1》 тільки 3 ос.Повністю або частково ставати мерзлим (у 1 знач.). 2》 Пройматися, бути пронизаним холодом; сильно мерзнути (у 2 знач.). || Гинути від сильного морозу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. промерзати — ПРОМЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОМЕ́РЗНУТИ, ПРОМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. проме́рз, ла, ло; док. 1. тільки 3 ос. Повністю або частково ставати мерзлим (у 1 знач.). В добрі зими до самого споду Промерзала маленька ріка (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. промерзати — МЕ́РЗНУТИ (МЕ́РЗТИ) (твердіти від морозу, перетворюватися на лід), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, МОРО́ЗИТИСЯ розм.; ПРОМЕРЗА́ТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИСЯ розм. (наскрізь або частково); ЛЕДЕНІ́ТИ (перетворюватися на лід або вкриватися кригою). — Док.  Словник синонімів української мови