промерзлий
ПРОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до проме́рзнути, проме́рзти.
З ополонок глибоко промерзлих річок клуботіла пара, неначе дим (Довж., І, 1958, 471);
Вона добула з клунка свій же домашній, тільки наскрізь промерзлий, аж іскристий з морозу окраєць (Гончар., II, 1959, 141);
Якоюсь убогою, жалюгідною, зсутуленою і голодною здалася йому [Сеспелю] художня школа, глянула на нього сліпими, промерзлими наскрізь вікнами (Збан., Сеспель, 1961, 260);
Зогріло [сонце] нас, таки промерзлих трохи (Рильський, І, 1956, 312).
Словник української мови (СУМ-11)