Значення в інших словниках промучити — прому́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови промучити — див. промучувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови промучити — ПРОМУ́ЧИТИ див. прому́чувати². Словник української мови у 20 томах промучити — Промучити, -чу, -чиш гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5. Словник української мови Грінченка