промуштрувати
ПРОМУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Док. до муштрува́ти 1.
[Жандарм:] Як чоловіка в війську промуштрували та по босняцьких горах прогонили,.. то куди вже йому давні любощі згадувати (Фр., IX, 1952, 107).
2. Муштрувати якийсь час.
Вранці-рано піде [Максим] на учення; промуштрують їх — геть уже сонечко підоб’ється (Мирний, II, 1954, 121).
Словник української мови (СУМ-11)