промучувати
ПРОМУ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОМУТИ́ТИ, мучу́, му́тиш, док., перех., спец. Збовтуючи, прополіскуючи у воді, звільняти від зайвих частинок або каламуті.
ПРОМУ́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
1. Завдавати кому-небудь мук, страждань.
2. тільки док. Мучити якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)