пропаганда
ПРОПАГА́НДА, и, ж. Поширення і постійне, глибоке та детальне роз’яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань.
Соціалістична робота російських соціал-демократів полягає в пропаганді вчень наукового соціалізму (Ленін, 2, 1969, 427);
Не любити таку творчість [фольклор] — неможливо. Присвячувати себе її дослідженню і пропаганді — почесний обов’язок і одночасно велика відповідальність (Рильський, IX, 1962, 187);
Комуністична партія і Радянський уряд завжди приділяли і приділяють виняткову увагу охороні, збереженню і пропаганді пам’яток історії та культури (Ком. Укр., 8, 1967, 27);
// Ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей, що носить політичний або релігійний характер.
Єремія привітав їх [єзуїтів] привітно, але побалакав з ними холодно й заборонив їм заходжуватись коло католицької пропаганди в Лубенщині (Н.-Лев., VII, 1966, 75);
// Система засобів масового поширення ідей, поглядів і т. ін.
Наша пропаганда покликана вміло і переконливо розвінчувати капіталістичний спосіб життя, показувати переваги соціалістичного способу життя (Матер. XXI з. КП України, 1960, 76);
Одним з основних, першочергових завдань усної і друкованої пропаганди є широке і грунтовне висвітлення питань, що стосуються сучасного комуністичного руху (Ком. Укр., 8, 1969, 6);
// у сполуч. із сл. бюро, відділ. Складова частина назви певних відділів державних і громадських установ.
За хвилину з’явився завідувач відділу агітації і пропаганди Гурін (Жур., Звич. турботи, 1960, 54);
Бюро пропаганди радянського кіномистецтва.
Словник української мови (СУМ-11)