пропитий

ПРОПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пропи́ти;

//

у знач. прикм. Сидячи в своєму кабінеті, Сиволап передав по телефону через диспетчера, щоб Соя негайно прибув до нього.. — Щось негайне? — Так, негайне, — промовив Сиволап хрипким, пропитим і прокуреним голосом (Ткач, Плем’я.., 1961, 98);

В кімнату швидко вскочив рослий чоловік років тридцяти з тінями пропитої вроди на брезклому обличчі (Стельмах, II, 1962, 357);

Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого (Укр.. присл.., 1955, 208).

Значення в інших словниках

1. пропитий — пропи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пропитий — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика
3. пропитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пропити. || у знач. прикм. || пропито, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пропитий — ПРОПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пропи́ти; // у знач. прикм. Сидячи в своєму кабінеті, Сиволап передав по телефону через диспетчера, щоб Соя негайно прибув до нього .. – Щось негайне?...  Словник української мови у 20 томах
5. пропитий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови