Словник української мови в 11 томах

пропонувати

ПРОПО́НУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., з інфін. і без додатка.

1. Виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження.

— Ніколи ніхто так до мене не ставився. Всі в першу чергу пропонували мені ліжко (Ю. Янов., II, 1958, 138);

— Хенде хох, — сказав сержант ще раз таким тоном, наче пропонував землякові закурити (Гончар, III, 1959, 108);

Казахські хлопчики з бурдюками.. кумису.. пропонували зголоднілим погоничам повні піали (Тулуб, В степу.., 1964, 53);

// Виявляти бажання, готовність продати, збути що-небудь.

— То купіть яєчка, — Катерина вдруге пропонувала свій продукт (Чорн., Визвол. земля, 1950, 29);

Захлинаючись словами, вони [агенти] з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми (Вільде, Сестри.., 1958, 120).

Пропонува́ти свої́ по́слуги див. по́слуга;

Пропонува́ти ру́ку [і (й) се́рце] кому, заст. — просити кого-небудь стати своєю дружиною.

Стаха мала хлопців більше, ніж пальців на обох руках, а проте ніхто з них не пропонував їй свою руку (Вільде, Сестри.., 1958, 386);

Без кінця, без кінця Пропонує руку. А що любить — ні слівця, Про любов — ні звуку (Підс., Жарти.., 1968, 78).

2. Висловлювати кому-небудь якусь пропозицію, якесь побажання з наміром залучити до чогось, запросити до участі в чомусь.

Після невеликої гостини вершники знову зібралися в дорогу. — Ще раз пропоную: їдьте з нами, — заговорив капітан (Тют., Вир, 1964, 339);

Старший піонервожатий не раз пропонував мені піти разом з ним на заняття драматичної студії (Сміл., Сашко, 1957, 40).

3. Ставити, давати що-небудь на розгляд, вибір комусь.

Гості вигукують ім’я маляті, кожен по-своєму. Кореянка говорить: — Назвемо його Кім. Гольд, мисливець, приятель Глушака, пропонує друге красиве ім’я: — Назвемо його Дерсу (Довж., І, 1958, 112);

Соціалістичні держави, виступаючи проти агресивної політики імперіалізму, пропонують європейським країнам реальні заходи встановлення миру і безпеки, в чому кровно заінтересовані всі народи (Ком. Укр., 10, 1967, 39);

// Рекомендувати чию-небудь кандидатуру.

Бородавка пропонував обрати командиром цього загону Сабурова (Шиян, Партиз. край, 1946, 33);

— Головою комітету пропоную обрати товариша Ковалева (Чаб., Тече вода.., 1961, 77);

// Вимагати виконання чого-небудь.

Три дні я удавав із себе хворого, міркуючи над долею. Першого дня мене добре попобили, пропонуючи встати і взятися до роботи (Ю. Янов., II, 1958, 84);

Партія більшовиків викривала дії Тимчасового уряду, спрямовані на захист поміщиків, і пропонувала негайно приступити до організованого відбирання землі у поміщиків (Історія СРСР, II, 1957, 27).

4. Радити комусь, як діяти, застерігати від чого-небудь.

— Пропоную вашій веселій Оксанці завжди дбати про те, щоб ніхто не сумував і щоб усі всміхалися (Ів., Вел. очі, 1956, 98);

Полонені розповідали, що німецьке командування вже видало спеціальний наказ, в якому пропонувало офіцерам і солдатам бути обережними навіть уночі (Кучер, Чорноморці, 1956, 440).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пропонувати — пропонува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пропонувати — (кому) подавати <�піддавати, висловлювати> думку, присоглашати кого; (діяти) загадувати, рекомендувати, радити, жм. казати, с. вимагати; (мир) робити пропозицію чого; жм. пропонувати; док. ЗАПРОПОНУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. пропонувати — [пропонуватие] -поунуйу, -поунуйеиш  Орфоепічний словник української мови
  4. пропонувати — -ую, -уєш, недок., перех., з інфін. і без додатка. 1》 Виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. || Виявляти бажання, готовність продати, збути що-небудь. Пропонувати послуги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пропонувати — ПРОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, з інфін. і без дод. 1. Виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. – Ніколи ніхто так до мене не ставився. Всі в першу чергу пропонували мені ліжко (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  6. пропонувати — ПРОПОНУВА́ТИ (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому-небудь тощо), ВИСУВА́ТИ (ВИСО́ВУВАТИ рідше) , перев. із сл. пропозицію, ПРОСИ́ТИ, ПРИСОГЛАША́ТИ заст., розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  7. пропонувати — Пропонува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пропонувати — Пропонува́ти, -ну́ю, -єш гл. Предлагать. Що то за грунт, що він нам пропонує? Шевч. (О. 1862. VI. 11). Як отруєно Батуру, так первим на його престол пропонували пани князя Василя. К. ЦН. 225.  Словник української мови Грінченка