просвітянський
ПРОСВІТЯ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до просвітя́нин і просвітя́нство 1.
Коло Народного дому.. музики грали, дівчата танцювали, а на сцені Народного дому весь просвітянський актив гарячково готувався (Іщук, Вербівчани, 1961, 420);
Партія не просвітянське товариство, а бойова політична організація однодумців, які не тільки однаково мислять, а й спільно діють (Ком. Укр., 8, 1968, 11);
// Власт. просвітянинові, просвітянству.
Його м’якувата просвітянська душа хоч перед смертю потверділа (Стельмах, II, 1962, 282).
Словник української мови (СУМ-11)