просвітянський

ПРОСВІТЯ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до просвітя́нин і просвітя́нство 1.

Коло Народного дому.. музики грали, дівчата танцювали, а на сцені Народного дому весь просвітянський актив гарячково готувався (А. Іщук);

Він чув мою промову на просвітницькому концерті в Тростянці, куди я спеціально їздив із дорученням повітової Просвіти (Б. Антоненко-Давидович);

Вперше на Закарпатті в умовах Чехословаччини український національний гімн “Ще не вмерла Україна” публічно виконувався із серпня 1938 р. на Просвітницькому з'їзді у Рахові (з наук. літ.);

// Власт. просвітянинові, просвітянству.

Його м'якувата просвітянська душа хоч перед смертю потверділа (М. Стельмах);

Стурбований тим, що просвітницький характер “Плуга” поглиблює український провінціалізм, Хвильовий та його товаріші поставили перед українським письменством вимогу досягти літературної художньої довершеності (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. просвітянський — просвітя́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. просвітянський — Просвітительський, просвітницький; стосовний до т-ва «Просвіта».  Словник синонімів Караванського
3. просвітянський — -а, -е, іст. Прикм. до просвітянин і просвітянство 1). || Власт. просвітянинові, просвітянству.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просвітянський — Просвітя́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. просвітянський — ПРОСВІТЯ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до просвітя́нин і просвітя́нство 1. Коло Народного дому.. музики грали, дівчата танцювали, а на сцені Народного дому весь просвітянський актив гарячково готувався (Іщук, Вербівчани, 1961, 420)...  Словник української мови в 11 томах