просвічений

ПРОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до просвіти́ти¹.

Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (С. Журахович);

З коминів аж до неба росли дими. Просвічені сонцем, яке заходило, рожевіли у високості, не розходилися: стояли стовпами (Б. Харчук);

* Образно. Рентгеном самокритики я був просвічений не раз (П. Тичина);

// у знач. прикм.

Просвічене море іскриться, Піснями дзвенить далина (П. Воронько);

І увесь майдан захитав плечима, поплив. І вигойдувалося срібляне просвічене повітря – грала музика (Б. Харчук).

ПРОСВІ́ЧЕНИЙ², а, е, рідко.

Дієпр. пас. до просвіти́ти².

Вона бувала в гостях у священиків дуже рідко, .. зналася з матушками трохи більше просвіченими (І. Нечуй-Левицький);

– Заведу я тоді наУкраїні просвічену козацьку шляхту, заведу школи, університети, заведу просвітність, високо піднесеться моя рідна Україна,як високо стоїть Європа (Леся Українка);

На голову гетьмана привикли дивитися, як на наймудрішу з усіх, талановиту зроду, наукою просвічену і давнім досвідом життєвим багату (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. просвічений — просві́чений 1 дієприкметник пронизаний променями просві́чений 2 дієприкметник освічений рідко  Орфографічний словник української мови
2. просвічений — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. просвічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити I. || у знач. прикм. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просвічений — ПРОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просвіти́ти¹. Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (Жур., Вечір.., 1958, 148); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
5. просвічений — Просвічений, -а, -е Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175.  Словник української мови Грінченка