просвічений

просві́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити I.

|| у знач. прикм.

II -а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити II.

Значення в інших словниках

1. просвічений — просві́чений 1 дієприкметник пронизаний променями просві́чений 2 дієприкметник освічений рідко  Орфографічний словник української мови
2. просвічений — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. просвічений — ПРОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до просвіти́ти¹. Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (С. Журахович); З коминів аж до неба росли дими.  Словник української мови у 20 томах
4. просвічений — ПРОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просвіти́ти¹. Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (Жур., Вечір.., 1958, 148); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
5. просвічений — Просвічений, -а, -е Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175.  Словник української мови Грінченка