просотуватися

ПРОСО́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОСОТИ́ТИСЯ, со́титься і ПРОСОТА́ТИСЯ, а́ється, док., розм. Те саме, що просо́чуватися².

Ледь чутно долітало туркотіння тракторів, ніби звук просотувався крізь темряву (Коп., Земля.., 1957, 84);

Ті різні чутки, що просотувались крізь невидимі шпарки тюрми, були розірвані, невиразні (Сміл., Сад, 1952, 55);

В тишу задонської місячної ночі просоталося переливчасте гудіння (Хор., Незакінч. політ, 1960, 24);

Раптом ще кілька голосів разом вигукнули: — Німці!!!.. Де вони просоталися — було невідомо, хоча, зрештою, тут це не було незвичайним явищем: в горах нерідко ні в них, ні в нас не було суцільної оборони (Гончар, III, 1959, 110).

Значення в інших словниках

1. просотуватися — просо́туватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. просотуватися — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. просотуватися — -ується, недок., просотитися, -сотиться і просотатися, -ається, док., розм. Те саме, що просочуватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просотуватися — ПРОСО́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОСОТИ́ТИСЯ, со́титься і ПРОСОТА́ТИСЯ, а́ється, док., розм. Те саме, що просо́чуватися². Ледь чутно долітало туркотіння тракторів, ніби звук просотувався крізь темряву (О.  Словник української мови у 20 томах
5. просотуватися — ВИЛИВА́ТИСЯ (текти звідки-небудь назовні), ПРОЛИВА́ТИСЯ, ВИТІКА́ТИ (струменем або краплями); ВИБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ (під час кипіння); ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм. (поступово крізь що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови