просохлий

ПРОСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просо́хнути.

Довгим весняним ключем, як журавлі, пливли по небі хмари, недавно просохлий камінь білів на сонці (Коцюб., II, 1955, 360);

Султан весело біг м’якою доріжкою, ще не всюди цілком просохлою на свіжих весняних вітрах (Крот., Сини.., 1948, 50);

[Свічкогас:] Треба розвести [чорнило] І каламар просохлий цей наповнить (Коч., П’єси, 1951, 15);

Дмитро повертався в село. На його обличчі з слідами просохлого поту.. лежала задума (Стельмах, II, 1962, 338).

Значення в інших словниках

1. просохлий — просо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. просохлий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просохнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просохлий — ПРОСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. до просо́хнути. Довгим весняним ключем, як журавлі, пливли по небі хмари, недавно просохлий камінь білів на сонці (М.  Словник української мови у 20 томах
4. просохлий — СУХИ́Й (не мокрий, не вологий або який втратив вологу), ВИ́СОХЛИЙ, ВИ́СХЛИЙ рідше, ЗАСО́ХЛИЙ, ПОСО́ХЛИЙ (про всіх або багатьох); ПІДСО́ХЛИЙ, ПРОСО́ХЛИЙ (який частково втратив вологу); ПЕРЕСО́ХЛИЙ (який зовсім втратив вологу, занадто сухий).  Словник синонімів української мови