просохлий

СУХИ́Й (не мокрий, не вологий або який втратив вологу), ВИ́СОХЛИЙ, ВИ́СХЛИЙ рідше, ЗАСО́ХЛИЙ, ПОСО́ХЛИЙ (про всіх або багатьох); ПІДСО́ХЛИЙ, ПРОСО́ХЛИЙ (який частково втратив вологу); ПЕРЕСО́ХЛИЙ (який зовсім втратив вологу, занадто сухий). Вслухаюся, як шепче на ліщині сухий торішній лист (І. Гончаренко); Христина.. почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах); В хаті пахло засохлими васильками і гіркуватим душком полину (Григорій Тютюнник); Він (вітер) знімав куряву з пересохлих ґрунтів (І. Ле); Шелестіла пересохла трава (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. просохлий — просо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. просохлий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просохнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просохлий — ПРОСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. до просо́хнути. Довгим весняним ключем, як журавлі, пливли по небі хмари, недавно просохлий камінь білів на сонці (М.  Словник української мови у 20 томах
4. просохлий — ПРОСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просо́хнути. Довгим весняним ключем, як журавлі, пливли по небі хмари, недавно просохлий камінь білів на сонці (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах