простець
ПРОСТЕ́ЦЬ, тця́, ч., розм., рідко. Прямий шлях.
Бійці ходять, обираючи небезпечний простець (Ле, Мої листи, 1945, 131).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОСТЕ́ЦЬ, тця́, ч., розм., рідко. Прямий шлях.
Бійці ходять, обираючи небезпечний простець (Ле, Мої листи, 1945, 131).
Словник української мови (СУМ-11)