піаністка
ПІАНІ́СТКА, и, ж. Жін. до піані́ст.
[Любов:] Я вже напевне піаністкою не буду, знаю музику настільки, щоб се розуміти… (Л. Укр., II, 1951, 11);
[Функе:] Син Фінке піаніст — ти мусиш стати відомою піаністкою! Чуєш! [Ліза:] Добре — щоб грати з ним в чотири руки (Коч., II, 1956, 158).
Словник української мови (СУМ-11)