піввіковий

ПІВВІКОВИ́Й, а́, е́. Який існує, триває і т. ін. піввіку.

Піввіковим досвідом доведено, що сила комуністичного руху — у вірності марксизмові-ленінізмові (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 57);

// Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку.

Нині вся діяльність Спілки художників України розгортається під знаком підготовки до піввікового ювілею нашої першої у світі Радянської держави і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна (Мист., 4, 1966, 2).

Значення в інших словниках

1. піввіковий — піввікови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. піввіковий — [п'іўв'іковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і  Орфоепічний словник української мови
3. піввіковий — -а, -е. Який існує, триває і т. ін. піввіку. || Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піввіковий — Півсторічний, див. вік  Словник чужослів Павло Штепа
5. піввіковий — ПІВВІКОВИ́Й, а́, е́. Який існує, триває і т. ін. піввіку. Піввікову залежність від США кубинські історики інколи називають “періодом танців мільйонерів” (з наук. літ.); // Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку. Піввіковий ювілей університету.  Словник української мови у 20 томах