півники

ПІ́ВНИКИ, ів, мн. (одн. пі́вник, а, ч.). Багаторічна трав’яниста рослина з великими жовтими або фіолетовими квітками і вузьким мечовидним листям; вирощується як декоративна; використовується в парфюмерії.

Зашаруділи хлопці проміж кущів рожі, оргінії та рай-дерева, затріщали розкохані стебла та листя півників (Дн. Чайка, Тв., 1960, 109);

На дачі Федорова жовтим полум’ям підвелися височенні півники (Мас., Життя.., 1960, 46).

Значення в інших словниках

1. півники — -ів, мн. (одн. півник, -а, ч.). Багаторічна трав'яниста рослина з великими жовтими або фіолетовими квітками і вузьким мечоподібдним листям; вирощується як декоративна; використовується в парфумерії; ірис.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. півники — ПІ́ВНИКИ, ів, мн. (одн. пі́вник, а, ч.). Багаторічна трав'яниста рослина з великими жовтими або фіолетовими квітками і вузьким мечовидним листям; вирощується як декоративна; використовується в парфумерії.  Словник української мови у 20 томах
3. півники — Декоративні багаторічні рослини родини півникових; листки мечоподібні або лінійні, барвисті квіти поодинокі або зібрані в суцвіття; поширені в країнах з поміркованим кліматом Пн.  Універсальний словник-енциклопедія