півники

ПІ́ВНИКИ, ів, мн. (одн. пі́вник, а, ч.).

Багаторічна трав'яниста рослина з великими жовтими або фіолетовими квітками і вузьким мечовидним листям; вирощується як декоративна; використовується в парфумерії.

Зашаруділи хлопці проміж кущів рожі, оргінії та рай-дерева, затріщали розкохані стебла та листя півників (Дніпрова Чайка);

На дачі Федорова жовтим полум'ям підвелися височенні півники (Т. Масенко);

А фіолетово, а синьо При хаті півники цвітуть! (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. півники — -ів, мн. (одн. півник, -а, ч.). Багаторічна трав'яниста рослина з великими жовтими або фіолетовими квітками і вузьким мечоподібдним листям; вирощується як декоративна; використовується в парфумерії; ірис.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. півники — Декоративні багаторічні рослини родини півникових; листки мечоподібні або лінійні, барвисті квіти поодинокі або зібрані в суцвіття; поширені в країнах з поміркованим кліматом Пн.  Універсальний словник-енциклопедія
3. півники — ПІ́ВНИКИ, ів, мн. (одн. пі́вник, а, ч.). Багаторічна трав’яниста рослина з великими жовтими або фіолетовими квітками і вузьким мечовидним листям; вирощується як декоративна; використовується в парфюмерії.  Словник української мови в 11 томах