півночі

ПІВНО́ЧІ, невідм., ж. Половина ночі.

Я півночі проплакала після тієї сперечки (Л. Укр., V, 1956, 434);

Увечері Фелікс був разом з Волею і півночі шепотівся з ним у ліжку (Ю. Янов., II, 1954, 41).

Значення в інших словниках

1. півночі — півно́чі іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. півночі — незм. Половина ночі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півночі — ПІВНО́ЧІ, невідм., ж. Половина ночі. Я півночі проплакала після тієї сперечки (Леся Українка); Увечері Фелікс був разом з Волею і півночі шепотівся з ним у ліжку (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах