підбріхувач
ПІДБРІ́ХУВАЧ, а, ч., розм. Те саме, що підбре́хач.
Люди одним піддакували, кричали: «Правильно, правильно!», а іншим: «Геть до біса, панський підбріхувач!» (Панч, II, 1956, 522).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДБРІ́ХУВАЧ, а, ч., розм. Те саме, що підбре́хач.
Люди одним піддакували, кричали: «Правильно, правильно!», а іншим: «Геть до біса, панський підбріхувач!» (Панч, II, 1956, 522).
Словник української мови (СУМ-11)