підбійка

ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що підкла́дка 2.

— Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона.. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Н.-Лев., III, 1956, 215);

*Образно. — Я в його не примічаю міцної підбійки в жартах та смішках (Н.-Лев., І, 1956, 607).

2. Те саме, що підбі́й² 1.

Шар вугілля був не товщий за три чверті аршина, і біля нього можна було працювати тільки лежачи. Вибійники, нарешті, приладились і почали підбійку (Панч, І, 1956, 391);

Якщо у 1929 р. механізація вуглевидобутку (переважно підбійка і доставка вугілля по лаві) становила 30,6%, то в 1930 р. — 55% (Укр. іст. ж., 4, 1960, 23).

Значення в інших словниках

1. підбійка — підбі́йка 1 іменник жіночого роду підкладка підбі́йка 2 іменник жіночого роду вирубування породи  Орфографічний словник української мови
2. підбійка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що підкладка 2). 2》 Те саме, що підбій II 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підбійка — ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що підкла́дка 2. – Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, – подумала Балабушиха, й вона .. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. підбійка — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті).  Словник синонімів української мови
5. підбійка — Пі́дбі́йка, -ки, -ці; -бі́йки, -бі́йок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підбійка — Підбійка, -ки ж. = підбій 1. Канев. у.  Словник української мови Грінченка