підбійка

ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Одного дня з кладової цеху зникло, ніби в повітрі розтануло, близько п'ятдесяти метрів шовкової підкладки для жіночих трикотажних виробів (В. Козаченко); Іван Дроздов вийняв з ватяної підбивки в шапці згорнутого аркуша (В. Кучер); Через плече було перекинуте пальто з шовковою квітчастою підбійкою (І. Нечуй-Левицький); Зужиється один гарнітур, то ніщо не вадить справити новий, з новою підшивкою (І. Франко); Спідка добра, а верх подраний (Словник Б. Грінченка); Погиба скидає з правої ноги тіснуватий чобіт, обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. підбійка — підбі́йка 1 іменник жіночого роду підкладка підбі́йка 2 іменник жіночого роду вирубування породи  Орфографічний словник української мови
2. підбійка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що підкладка 2). 2》 Те саме, що підбій II 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підбійка — ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що підкла́дка 2. – Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, – подумала Балабушиха, й вона .. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. підбійка — Пі́дбі́йка, -ки, -ці; -бі́йки, -бі́йок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підбійка — ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що підкла́дка 2. — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона.. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Н.-Лев., III, 1956, 215); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
6. підбійка — Підбійка, -ки ж. = підбій 1. Канев. у.  Словник української мови Грінченка