підгонити —
підго́нити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підгонити —
див. підганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підгонити —
ПІДГО́НИТИ див. підганя́ти.
Словник української мови у 20 томах
підгонити —
КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
підгонити —
Підгонити, -ню, -ниш сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев.
Словник української мови Грінченка