підколювання —
підко́лювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
підколювання —
-я, с. Дія за знач. підколювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підколювання —
ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підко́лювати. Перед тим, як задовольнити прохання майстра, це чудернацьке веселе створіння [ангел у п'єсі “Польоти з ангелом”] ущипливими підколюваннями й дотепним провокуванням пробуджує в душі художника спогади (із журн.).
Словник української мови у 20 томах