підколювання

підко́лювання

-я, с.

Дія за знач. підколювати.

Значення в інших словниках

1. підколювання — підко́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підколювання — ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підко́лювати. Перед тим, як задовольнити прохання майстра, це чудернацьке веселе створіння [ангел у п'єсі “Польоти з ангелом”] ущипливими підколюваннями й дотепним провокуванням пробуджує в душі художника спогади (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. підколювання — ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підко́лювати.  Словник української мови в 11 томах