підколювання

ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підко́лювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підколювання — підко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підколювання — -я, с. Дія за знач. підколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підколювання — ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підко́лювати. Перед тим, як задовольнити прохання майстра, це чудернацьке веселе створіння [ангел у п'єсі “Польоти з ангелом”] ущипливими підколюваннями й дотепним провокуванням пробуджує в душі художника спогади (із журн.). Словник української мови у 20 томах